Для загального добра, Коцюбинский Михаил Михайлович, полная версия книги, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Для загального добра

— Слабість? В вині слабість? — загула громада. Брехня!.ди, прадіди наші пили вино, а жили по сто літ!.ми п’ємо, а ніхто не чув ні про яку слабість. Це нам голову морочать!. Бач, слабість знайшли!. — І звідки ж береться та слабість? — спокійно, але глухо питав Замфір. — А … а з повітря!. — І пан писар, зморщившись, потяг носом повітря, наче помітив присутність тої слабості у повітрі … — Ну, і що ж, — допитувався Замфір, — рубатимуть нам виноградники? — А рубатимуть. — Усі? — А всі … Молдувани обурились. Хто має право рубати їх виноградники? Та вони на шматки розі рвуть першого, що підніме сокиру над кущем. як!.ни садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? Яким правом? — Закон!. — уклонився, розставивши руки, пан писар ще й очі заплющив, наче прохаючи вибачення, , що існує на світі такий закон. Закон!.кон!.ни вже чули те слово. Як тільки яке здирство, як тільки кривда яка громаді — зараз: закон. А хіба закон насадив їм виноградники, що дає право нищити їх? Хіба закон працював на тих виноградниках до поту кривавого? Закон, він каже!.хіба ж на світі є такий закон, щоб відбирав хліб від їхніх дітей, робив їх жебраками!.о!.ни мають свій закон: забалакає він з рушниць до кожного, хто насмілиться хоч пальцем ткнути садки їхні!.ді хай судять їх!.

Книга закрыта по требованию правообладателя.