Рондо (Тоді я сказав їй), Коретнюк Юрко, полная версия книги, без сокращений, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Рондо (Тоді я сказав їй)

– Тільки не заграйся, Ізабелль, – посміхнулася Фру в аеропорті, – коли до тебе прийдуть Тео та Метью. Марічка нічого не зрозуміла та сіла в таксі. Сльози не зникали з очей. Тими днями Софійка сиділа біля вікна та дивилася на світлофор. Нічого не їла, та нічого не пила. Зелене світло не зникало з очей. Вони всі мали однаковий відтінок очей того дня. Мовчання проростала крізь тіло. Софійка лежала та співала. Її оточувала тиха квартира. З вулиці інколи грала м‘юзика. Вона боялася виходити на вулицю, бо світ намагався перетворитися на резистор її думок. Їй набридло чути крики в свій бік. Їй набридло чути: ну чого ж ти, Софійка, ти ж ґеній! Набридло чути регіт після цієї фрази. Все, що залишилося, – це лежати на ліжку та співати. На кухні шкварчали яєчня та сало. – Мене називали скаженим та хворим, – продовжила вона. Софійка покинула створювати, проте продовжувала кожної ночі дивитися на світлофор. Біля ліжка лежать прозорі пляшки. По телевізору показують порноґрафію. Вона часто отримувала повідомлення, але рідко відповідала на них. По монітору літала емблема Майкрософту. У її оселя ввірвалося повітря, а сублімація тривала три години. Софійка перетворювала тютюн на думки. А потім – співала. Вона довго могла мовчати та нюхати каву. Заради задоволення, вона сідала та їздила містом, коли запалювалося жовте світло.

Книга закрыта по требованию правообладателя.