Подвійна гра в чотири руки, Роздобудько Ирэн Виталиевна, читать полную версию книги

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Подвійна гра в чотири руки

Генерал Гурчик швидко посунув до кабінету. Муся схопила пеньюар і, на ходу застібаючи ґудзики, вискочила слідом за батьком. Ну дійсно: справжня нишпорка! * * * Двері кабінету, на щастя, залишились прочиненими. Але перед ними, витягнувши шию і вдаючи з себе мармурову статую, стояв Аристарх. Помітивши панночку, зашарівся, але пост не покинув. Муся показала йому ручкою: мовляв, ад’йо – на кухню! На що вірний лакей, провагавшись зо хвилину, вирішив зреагувати адекватно, а кажучи простіше – ретирувався вбік місця призначення. Сперечатися в цьому домі з панночкою – собі дорожче. Тим паче що хвилин за десять почнеться сніданок і варто було б поглянути, чи задіювати в цьому процесі молодшого лакея Феофіла, а чи обійтися малою (власною) кров’ю. Змінивши на посту Аристарха, задоволена Муся припала оком до шпарини. І ось що побачила. Матвій Іванович стояв біля свого столу, вкритого зеленим сукном, читав якусь депешу. Перед ним переступав з ноги на ногу (через замалий розмір нових модних штиблет) його перший помічник Іполит Вікентійович Калєтніков, а по-Мусьчиному – «прилип-прилипайло». Стежачи очима за начальником, Іполит намагався доповнити читання своїми коментарями і нервово поглядав на годинник, що цокав на протилежній стіні.

У нас есть только неполная версия книги.

Книга закрыта по требованию правообладателя.