Туманність Андромеди, Ефремов Иван Антонович, полная версия книги, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Туманність Андромеди

“Тантра” скинула бомбову спостережну станцію і знову ввійшла в ніч. Через шість годин станція-робот повідомила про склад повітря, температуру, тиск та інші умови на поверхні ґрунту. Все було нормальним для планети, за винятком підвищеної радіоактивності. — Страхітлива трагедія! — приглушено пробурмотів біолог експедиції Еон Тал, записуючи останні дані станції. — Вони вбили самі себе і всю свою планету! — Невже? — спитала Ніза, ховаючи набіглі сльози. — Жахливо! Адже іонізація зовсім не така сильна. — Минуло вже чимало років, — суворо відповів біолог. Його горбоносе обличчя черкеса, мужнє, незважаючи на молодість, стало грізним. — Такий радіоактивний розпад тим і небезпечний, що накопичується непомітно. Століттями загальна кількість випромінювання могла збільшуватися кор за кором, як ми називаємо біодози опромінювання, а потім одразу якісний стрибок! Руйнівна спадковість припинення народження потомства, до того ж променеві епідемії… Це трапляється не вперше — Кільцю відомі подібні катастрофи… — Наприклад, так звана “Планета лілового сонця”, — пролунав позаду голос Ерга Ноора. — Трагічно, що її дивне сонце забезпечувало мешканцям дуже високу енергетику, — зауважив похмурий Пур Хісс, — при світності в сімдесят вісім наших сонць і спектральному класі А-нуль…

Книга закрыта по требованию правообладателя.