Сині етюди, Хвильовий Микола, полная версия книги, без сокращений, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Сині етюди

Із повіту приїхав карний загін. І Мишко знову збирав продподаток, але в Комарівку їздив рідко, бо боязко було. Коли приїздив – був несміливий, прислухався, не говорив про чудесне, тільки Оксані чудесно було. І от: Оксана до колодязя йшла, назустріч – Гандзя. Гандзя: – Чула… виїздить твій? Захмарилось обличчя: – Не знаю. Оксані й гарно було, і погано було – чи візьме й її з собою? Каже Гандзя: – Не випускай: комуніст гарний – може, ожениться… Та тільки чорт їх розбере. Мій дід кріпак був, розказував, як колись такі ж паничі теж установлювали власть. Бувало й так, що селянок брали, а бувало й так, що дурили тільки. Оксана замислилась і пішла на вигін, дивилась і прислухалась, як за суховієм вечір тече. Згадувала, що комуніст їй казав. Він такий несміливий, а каже так хороше. …На світанку після однієї солодкої ночі Мишко віддався Оксані й Оксана віддалася Мишкові. Гандзя й Павло спали, а вони не спали. Тоді в клуні було тихо, тільки зрідка миша шаруділа в золотій соломі… Ах, яка тоді була чудова ніч! У неї такі тугі зітхання, як яблука з антонівки, і величезні очі, де цвіте життя, щиріст...

У нас есть только неполная версия книги.

Книга закрыта по требованию правообладателя.