Франкенштайн. Ґотичні повісті, Стивенсон Роберт Льюис, читать полную версию книги

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Франкенштайн. Ґотичні повісті

— Доктор Джекіл удома, Пуле? — спитав правник. — Зараз подивлюся, містере Атерсон, — відповів Пул, проводжаючи відвідувача у велику залу з низькою стелею, прикрашену гобеленами і вмебльовану дорогими дубовими меблями, де, наче в заміському будинку, палав вогонь у відкритому коминку. — Почекаєте тут, при вогні, сер? Чи принести вам світло до їдальні? — Тут, дякую, — відповів правник і, підійшовши ближче до вогню, зіперся на коминкову решітку. Зала, в якій він залишився на самоті, була предметом гордості його друга доктора, та й власне сам Атерсон вважав її найприємнішим місцем у всьому Лондоні. Та сьогодні його кров кипіла, обличчя Гайда стояло перед очима, і ще він почував нудьгу та відразу до життя (що траплялося вкрай рідко). Душі правника вбачалася загроза в мерехтінні язиків полум’я на відполірованих меблях і здриганні тіней на стелі. Було соромно, але він відчув полегшення, коли з’явився Пул і оголосив, що доктор вийшов. — Я бачив, як містер Гайд заходив через двері лабораторії. — Та к буває, Пуле, коли доктора Джекіла немає вдома? — Трапляється, містере Атерсон, сер, — відповів служник. — Містер Гайд має власного ключа. — Здається, ваш хазяїн дуже покладається на того молодика та довіряє йому, — вів далі правник.

Книга закрыта по требованию правообладателя.